розорливий
РОЗО́РЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розо́рний.
Збивав [Василь] траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки. Куди пройшов — всюди покинув свій розорливий слід (Мирний, IV, 1955, 97).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розорливий — розо́рливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- розорливий — -а, -е, рідко. Те саме, що розорний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розорливий — РОЗО́РЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розо́рний. Збивав [Василь] траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки. Куди пройшов – всюди покинув свій розорливий слід (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах