розорливий

розо́рливий

-а, -е, рідко.

Те саме, що розорний.

Значення в інших словниках

1. розорливий — розо́рливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розорливий — РОЗО́РЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розо́рний. Збивав [Василь] траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки. Куди пройшов – всюди покинув свій розорливий слід (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. розорливий — РОЗО́РЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розо́рний. Збивав [Василь] траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки. Куди пройшов — всюди покинув свій розорливий слід (Мирний, IV, 1955, 97).  Словник української мови в 11 томах