Словник української мови у 20 томах

розохочуватися

РОЗОХО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗОХО́ТИТИСЯ, о́чуся, о́тишся, док., розм.

Починати відчувати інтерес до чогось, бажання робити що-небудь.

Розохотившись, старий говорив далі (з переказу);

Тоненький Хшановський й собі розохотився й став пританцьовувать, стоячи серед хати (І. Нечуй-Левицький);

Микола так розохотився, що і всю ніч би працював (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розохочуватися — розохо́чуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розохочуватися — -уюся, -уєшся, недок., розохотитися, -очуся, -отишся, док., розм. Починати відчувати інтерес до чогось, бажання робити що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розохочуватися — РОЗОХО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗОХО́ТИТИСЯ, о́чуся, о́тишся, док., розм. Починати відчувати інтерес до чогось, бажання робити що-небудь. Тоненький Хшановський й собі розохотився й став пританцьовувать, стоячи серед хати (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах