розпалатися

РОЗПАЛА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. тільки 3 ос. Почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям.

А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко).

2. перен. Покритися яскравим рум'янцем, стати червоним (від сорому, хвилювання і т. ін.).

Тільки пан Забрьоха заколупнув хорунжівну легесенько під серцем, так вона так і розпалалася (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. чим і без дод., перен. Перейнятися яким-небудь сильним почуттям.

Розпалалась [Оксана] до нього коханням (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. розпалатися — розпала́тися 1 дієслово доконаного виду розгорітися розпала́тися 2 дієслово доконаного виду почервоніти; перейнятися сильним почуттям  Орфографічний словник української мови
2. розпалатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 тільки 3 ос. Почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям. 2》 перен. Покритися яскравим рум'янцем, стати червоним (від сорому, хвилювання і т. ін.). 3》 чим і без додатка, перен. Перейнятися яким-небудь сильним почуттям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпалатися — РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗОГНІ́ТИ діал.; РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ), РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИ) (почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ...  Словник синонімів української мови
4. розпалатися — РОЗПАЛА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. тільки 3 ос. Почати дуже палати, горіти яскравим полум’ям. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Шевч., І, 1963, 118). 2. перен. Покритися яскравим рум’янцем, стати червоним (від сорому, хвилювання і...  Словник української мови в 11 томах