розпаленілий

РОЗПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до розпалені́ти.

Дорош сплигнув із сідла, розминаючи зомлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста.., ліг на траву. Земля ніжно холодила його розпаленіле тіло (Григорій Тютюнник);

// у знач. прикм.

Обхопивши голову руками, з розпаленілим обличчям, схилився він над папером, не відривачи очей від таємничих слів (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. розпаленілий — розпалені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпаленілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розпаленіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпаленілий — РОЗПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпалені́ти. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи зомлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста.,, ліг на траву. Земля ніжно холодила його розпаленіле тіло (Тют., Вир, 1964, 197).  Словник української мови в 11 томах