розпаленілий

розпалені́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розпаленіти.

Значення в інших словниках

1. розпаленілий — розпалені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпаленілий — РОЗПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпалені́ти. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи зомлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста.., ліг на траву. Земля ніжно холодила його розпаленіле тіло (Григорій Тютюнник); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. розпаленілий — РОЗПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпалені́ти. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи зомлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста.,, ліг на траву. Земля ніжно холодила його розпаленіле тіло (Тют., Вир, 1964, 197).  Словник української мови в 11 томах