розпаленілий
розпалені́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до розпаленіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпаленілий — розпалені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розпаленілий — РОЗПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпалені́ти. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи зомлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста.., ліг на траву. Земля ніжно холодила його розпаленіле тіло (Григорій Тютюнник); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розпаленілий — РОЗПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпалені́ти. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи зомлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста.,, ліг на траву. Земля ніжно холодила його розпаленіле тіло (Тют., Вир, 1964, 197). Словник української мови в 11 томах