1. Словник української мови в 11 томах

розпаленілий

РОЗПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпалені́ти.

Дорош сплигнув із сідла, розминаючи зомлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста.,, ліг на траву. Земля ніжно холодила його розпаленіле тіло (Тют., Вир, 1964, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпаленілий — розпалені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпаленілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розпаленіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпаленілий — РОЗПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпалені́ти. Дорош сплигнув із сідла, розминаючи зомлілі від незвичної їзди ноги, пішов до могутнього береста.., ліг на траву. Земля ніжно холодила його розпаленіле тіло (Григорій Тютюнник); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах