розпалювач

РОЗПА́ЛЮВАЧ, а, ч.

1. Той, хто розпалює що-небудь.

Іран заслуговує на те. щоб його вважали регіональним і, можливо, глобальним розпалювачем нестабільності (з газ.);

Розпалювач війни.

2. техн. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь.

Мазут, який одержують на нафтопереробних заводах, може бути використаний на великих електростанціях лише як розпалювач (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. розпалювач — розпа́лювач 1 іменник чоловічого роду, істота особа розпа́лювач 2 іменник чоловічого роду паливо  Орфографічний словник української мови
2. розпалювач — -а, ч. 1》 Той, хто розпалює що-небудь. 2》 тех. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпалювач — РОЗПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Той, хто розпалює що-небудь. 2. техн. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь. Мазут, який одержують на нафтопереробних заводах, може бути використаний на великих електростанціях лише як розпалювач (Наука.., 5, 1973, 4).  Словник української мови в 11 томах