розпалювач
РОЗПА́ЛЮВАЧ, а, ч.
1. Той, хто розпалює що-небудь.
Іран заслуговує на те. щоб його вважали регіональним і, можливо, глобальним розпалювачем нестабільності (з газ.);
Розпалювач війни.
2. техн. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь.
Мазут, який одержують на нафтопереробних заводах, може бути використаний на великих електростанціях лише як розпалювач (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпалювач — розпа́лювач 1 іменник чоловічого роду, істота особа розпа́лювач 2 іменник чоловічого роду паливо Орфографічний словник української мови
- розпалювач — -а, ч. 1》 Той, хто розпалює що-небудь. 2》 тех. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпалювач — РОЗПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Той, хто розпалює що-небудь. 2. техн. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь. Мазут, який одержують на нафтопереробних заводах, може бути використаний на великих електростанціях лише як розпалювач (Наука.., 5, 1973, 4). Словник української мови в 11 томах