1. Орфографічний словник української мови

розпалювач

розпа́лювач 1

іменник чоловічого роду, істота

особа

розпа́лювач 2

іменник чоловічого роду

паливо

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпалювач — -а, ч. 1》 Той, хто розпалює що-небудь. 2》 тех. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпалювач — РОЗПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Той, хто розпалює що-небудь. Іран заслуговує на те. щоб його вважали регіональним і, можливо, глобальним розпалювачем нестабільності (з газ.); Розпалювач війни. 2. техн. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. розпалювач — РОЗПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. Той, хто розпалює що-небудь. 2. техн. Те, що використовується для розпалювання чого-небудь. Мазут, який одержують на нафтопереробних заводах, може бути використаний на великих електростанціях лише як розпалювач (Наука.., 5, 1973, 4). Словник української мови в 11 томах