розпалюватися

РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко РОЗПАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док.

1. Починати дужче горіти, спалахувати вогнем, полум'ям.

Багаття на схилі могили то розпалювалося, то пригасало (С. Скляренко).

2. Дуже нагріватися, розпікатися.

Брук пахтів: каміння розпалилось (Я. Качура).

3. перев. док., перен. Дуже зігрітися, перегрітися (від швидкого руху, спеки і т. ін.).

Поїхав [Мстислав] на лови, гнав оленя, розпалився, потім напивсь холодної води з джерела, – і вже ніякі трави .. не помогли (П. Загребельний);

// Відчути сильний жар (перев. від хвороби).

Скільки від них [обкладок] дітвори перемерло! Оце зранку любе-миле бігає, дивись в обід – розгорілося, розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає... (Панас Мирний).

4. перен. Покриватися рум'янцем; червоніти.

– Он як розпалилася-розгорілася. Та гарна яка ти стала, як трошки почервоніла (Панас Мирний).

5. перен. Виявляти дедалі дужче стан сильного нервового збудження.

– Так, Ґаво, навіть певність маю! – кричав, усе більше розпалюючися, Вовкун (І. Франко);

Управитель був напідпитку і від цього брутально розв'язним. Він розпалявся чимдалі більш (І. Волошин);

– В неї батько такий лютий, що як розпалиться, то й чоловіка вб'є (Б. Грінченко);

// Захопившись, починати виявляти запал, завзятість у чомусь.

Гармоністи розпалилися і грали й грали, як заведені (А. Хорунжий);

// Впадати в чуттєвість, відчувати пристрасть.

Лукаш, розпалившись, широко розхиляє їй руки і хоче поцілувати (Леся Українка);

// чим. Перейматися яким-небудь почуттям.

Еней, таку уздрівши зраду, Великим гнівом розпаливсь (І. Котляревський);

П. Квітка .. розпалився великою жадністю [до книжок] і все просив, що бачив, а я певна, що він з того і сотої частки не перечитає (Леся Українка).

6. перен. Виникши, наростати, розгортатися, виявлятися дедалі сильніше; посилюватися.

Бій іде по всій полонині, не вгасаючи й не розпалюючись (Ю. Яновський);

Хома бачив, що розпалюються пристрасті, і не знав, як угамувати їх (З. Тулуб);

Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (М. Коцюбинський).

7. тільки недок. Пас. до розпа́лювати, розпаля́ти.