1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпалюватися

розпа́люватися

-ююся, -юєшся і рідко розпалятися, -яюся, -яєшся, недок., розпалитися, -палюся, -палишся, док.

1》 Починати дужче горіти, спалахувати вогнем, полум'ям.

2》 Дуже нагріватися, розпікатися.

3》 перев. док., перен. Дуже зігрітися, перегрітися (від швидкого руху, спеки і т. ін.).

|| Відчути сильний жар (перев. від хвороби).

4》 перен. Покриватися рум'янцем; червоніти.

5》 перен. Виявляти дедалі дужче стан сильного нервового збудження.

|| Захопившись, починати виявляти запал, завзятість у чомусь.

|| Впадати в чуттєвість, відчувати пристрасть.

|| чим. Перейматися яким-небудь почуттям.

6》 перен. Виникнувши, наростати, розгортатися, виявлятися дедалі сильніше; посилюватися.

7》 тільки недок. Пас. до розпалювати, розпаляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпалюватися — розпа́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпалюватися — див. горіти; сердитися Словник синонімів Вусика
  3. розпалюватися — РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко РОЗПАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док. 1. Починати дужче горіти, спалахувати вогнем, полум'ям. Багаття на схилі могили то розпалювалося, то пригасало (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  4. розпалюватися — при́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.) навколо чого і без додатка. Збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І. Фразеологічний словник української мови
  5. розпалюватися — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  6. розпалюватися — РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко РОЗПАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док. 1. Починати дужче горіти, спалахувати вогнем, полум’ям. Багаття на схилі могили то розпалювалося, то пригасало (Скл., Святослав, 1959, 46). Словник української мови в 11 томах