розпаношитися

РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.

1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти.

Розпаношилися деякі керівники (з газ.).

2. Почати надто зухвало, пихато поводитися.

Він направду дуже вже розпаношився, за панською спиною робив, що хотів, і дуже допік людям (Г. Хоткевич);

[Публій:] В дорозі нам наклепано, що ніби твоя жона покинула господу .. Що ніби розпаношилась у тебе якась рабиня... (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. розпаношитися — Запаніти, запанувати [III]  Словник з творів Івана Франка
2. розпаношитися — розпано́шитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. розпаношитися — Розпано́шитися, розпано́шуватися. 1. Розповсюджуватися, закорінюватися (про негативні впливи, звички тощо). І так розпаношуєть ся поверховність у нашої молодіжи, плиткість.  Українська літературна мова на Буковині
4. розпаношитися — -шуся, -шишся, док., розм. 1》 заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. 2》 Почати надто зухвало, пихато поводитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розпаношитися — розпано́шитися стати надто вибагливим, перебірливим, розпещеним (ст): Другого дня дістали ми від п. Гані бештанину за те, що ми розпаношилися та не смакує нам уже каша (Нагірний)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. розпаношитися — РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯ розм., РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ (РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ) розм., ЗАПОМОГТИ́СЯ розм., ОПЕРИ́ТИСЯ (ОПІРИ́ТИСЯ) розм., ОПЕРНА́ТІТИ розм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. розпаношитися — Розпано́шитися, -но́шуся, -но́сишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розпаношитися — РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. 2. Почати надто зухвало, пихато поводитися.  Словник української мови в 11 томах