розпанахуватися
РОЗПАНА́ХУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПАНА́ХАТИСЯ, ається, док., розм.
1. Рватися на частини, шматки; розриватися, роздиратися.
Одна холоша зачепилася за сучок і розпанахалася згори донизу (О. Донченко);
* Образно. Чорне хмарище суне повагом; Заступає світ, стеле темряву; Розпанахалось, завихрилося, Мов страховище, з пекла зрушене (М. Старицький).
2. перен. Раптово порушуватися (про тишу, спокій).
Коротка тиша розпанахалась тоді прикро стурбованими голосами: – Не дамо Климка на поталу! – гукали .. його прихильники (О. Ільченко).
3. тільки недок. Пас. до розпана́хувати 1, 2.
Словник української мови (СУМ-20)