розпарубкуватися
РОЗПАРУБКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
Почати парубкувати; розгулятися.
– Менше б по вулиці тинявся. Ось ми пропишемо Федотові, як ти тут розпарубкувався та розволочився (Григорій Тютюнник);
Крізь усміх і гукне [Катря] на їхній сміх: – Ти ба, розпарубкувалися як! (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)