розпарубкуватися

РОЗПАРУБКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Почати дуже парубкувати; розгулятися.

— Менше б по вулиці тинявся. Ось ми пропишемо Федотові, як ти тут розпарубкувався та розволочився (Тют., Вир, 1964, 8);

Крізь усміх і гукне [Катря] на їхній сміх: — Ти ба, розпарубкувалися як! (Головко, II, 1957, 235).

Значення в інших словниках

1. розпарубкуватися — розпарубкува́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розпарубкуватися — -уюся, -уєшся, док., розм. Почати дуже парубкувати; розгулятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпарубкуватися — РОЗПАРУБКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Почати парубкувати; розгулятися. – Менше б по вулиці тинявся. Ось ми пропишемо Федотові, як ти тут розпарубкувався та розволочився (Григорій Тютюнник); Крізь усміх і гукне [Катря] на їхній сміх: – Ти ба, розпарубкувалися як! (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах