розпаровувати
РОЗПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розділяти, роз’єднувати пару кого-, чого-небудь.
Касирші чи не хотілося розпаровувати місця, чи й справді не вірилось, щоб такий славний хлопець прийшов у кіно один (Гончар, Дорога.., 1953, 36);
[Яким:] Вола з волом, мовляв, розпаруєш та з другим його спаруєш, і той привика, а ми ж, здається, люде?.. (Кроп., II, 1958, 371).
Словник української мови (СУМ-11)