розпатякатися
РОЗПАТЯ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл.
Почати патякати, говорити про щось неістотне, пусте, не варте уваги; багато патякати.
[Пилип (підслухував. Вигляда з дверей):] Ач, як розпатякався [Панас]! (І. Карпенко-Карий);
// Почати говорити дурниці, вести беззмістовну, непослідовну розмову.
– Розпатякався ж ти сьогодні. Верзеш несусвітне, – нахмурився старий (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)