розпатякатися
РОЗПАТЯ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Почати багато патякати, говорити про щось неістотне, пусте, не варте уваги.
[Пилип (підслухував. Вигляда з дверей):] Ач, як розпатякався [Панас]! (К.-Карий, І, 1960, 227);
// Почати говорити дурниці, вести беззмістовну, непослідовну розмову.
— Розпатякався ж ти сьогодні. Верзеш несусвітне, — нахмурився старий (Стельмах, І, 1962, 246).
Словник української мови (СУМ-11)