розпатякати

РОЗПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., зневажл. Розголосити якусь таємницю.

Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого про Московський похід (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8);

Антон стрельнув настороженим оком на Катерину, яка, мабуть, уже встигла розпатякати і про заморські заробітки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 150).

Значення в інших словниках

1. розпатякати — розпатя́кати дієслово доконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. розпатякати — -аю, -аєш, док., перех., зневажл. Розголосити якусь таємницю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпатякати — РОЗПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, док., що, зневажл. Розголосити якусь таємницю. Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого про Московський похід (З.  Словник української мови у 20 томах
4. розпатякати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови