Словник української мови у 20 томах

розперти

РОЗПЕ́РТИ див. розпира́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розперти — розпе́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розперти — див. розпирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розперти — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови
  4. розперти — Розпе́рти, див. розпира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розперти — РОЗПЕ́РТИ див. розпира́ти.  Словник української мови в 11 томах