розпертий

РОЗПЕ́РТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розпе́рти.

Вузькою, порослою споришем вулицею з паші вертається череда. корови йдуть швидко, поспішають. Важкі вим'я – розперті молоком (Ю. Мушкетик);

// у знач. прикм.

Розперті кишені.

Значення в інших словниках

1. розпертий — розпе́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розперти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпертий — РОЗПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпе́рти.  Словник української мови в 11 томах