Словник української мови у 20 томах

розпертися

РОЗПЕ́РТИСЯ див. розпира́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розпертися — розпе́ртися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розпертися — -зіпруся, -зіпрешся, док., розм. Лягти або сісти в недбалій позі, широко розкинувши ноги і руки; розсістися, розвалитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпертися — РОЗПЕ́РТИСЯ, зіпру́ся, зіпре́шся, док., розм. Лягти або сісти в недбалій позі, широко розкинувши ноги і руки; розсістися, розвалитися. — Ватя чогось насупилась, чогось вдавала з себе неприступну велику паню.  Словник української мови в 11 томах