Орфографічний словник української мови

розпертися

розпе́ртися

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпертися — -зіпруся, -зіпрешся, док., розм. Лягти або сісти в недбалій позі, широко розкинувши ноги і руки; розсістися, розвалитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпертися — РОЗПЕ́РТИСЯ див. розпира́тися.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпертися — РОЗПЕ́РТИСЯ, зіпру́ся, зіпре́шся, док., розм. Лягти або сісти в недбалій позі, широко розкинувши ноги і руки; розсістися, розвалитися. — Ватя чогось насупилась, чогось вдавала з себе неприступну велику паню.  Словник української мови в 11 томах