Словник української мови в 11 томах

розпертий

РОЗПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпе́рти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розпертий — розпе́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розпертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розперти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпертий — РОЗПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпе́рти. Вузькою, порослою споришем вулицею з паші вертається череда. корови йдуть швидко, поспішають. Важкі вим'я – розперті молоком (Ю. Мушкетик); // у знач. прикм. Розперті кишені.  Словник української мови у 20 томах