розпечатування
РОЗПЕЧА́ТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. розпеча́тувати.
В липні 1887 р. молоді терористи поштою розіслали представникам влади листи, начинені вибуховою сумішшю, які при необережному розпечатуванні пакета могли спричинити невеликий вибух (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)