розпеченість
РОЗПЕ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. розпе́чений.
Для Сивоока там [у соборі] було тільки сонце в тисячних розблисках смальти золотої, синьої, зеленої; зелене сонце деревлянських лісів, жовте сонце ранків його дитинства, біле в розпеченості болгарських планин (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)