розпилюватися
РОЗПИ́ЛЮВАТИСЯ¹ див. розпиля́тися¹.
РОЗПИ́ЛЮВАТИСЯ², юється, недок., РОЗПИЛЯ́ТИСЯ, я́ється, док.
1. Розділятися на частини при пилянні.
З цього світлого, легкого каменю, що добре розпилюється і обробляється, будувалось місто біля моря (з газ.).
2. тільки недок. Пас. до розпи́лювати².
Зображальний епітет чорний зустрічаємо в описах коминів тартака, де розпилювався на дошки подоланий ліс, у поемі в прозі “Битва” [О. Кобилянської] (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)