розпилювач

РОЗПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч.

Прилад або пристрій для розпилювання, розсіювання якої-небудь рідини чи порошку.

Пронизували повітря струмені води в розпилювачах над газонами... (Н. Рибак);

Парову інгаляцію можна застосувати і без спеціальних розпилювачів (з наук.-попул. літ.).

РОЗПИ́ЛЮВАЧ², а, ч.

Той, хто розпилює що-небудь; фахівець із розпилювання (див. розпи́лювання²).

Училище готує розпилювачів, обдиральників та гранувальників алмазів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. розпилювач — розпи́лювач 1 іменник чоловічого роду, істота робітник розпи́лювач 2 іменник чоловічого роду прилад  Орфографічний словник української мови
2. розпилювач — I -а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. II -а, ч. Той, хто розпилює що-небудь; фахівець із розпилювання (див. розпилювання II) чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпилювач — (людина) розпорошувач, порошник, (вона) порошниця, (прилад) порошнявка, сікавка, див. пульверизатор, спринклер  Словник чужослів Павло Штепа
4. розпилювач — РОЗПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. Пронизували повітря струмені води в розпилювачах над газонами… (Рибак, Час.., 1960, 512); Парову інгаляцію можна застосувати і без спеціальних розпилювачів (Наука..  Словник української мови в 11 томах