розпилювач
РОЗПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч.
Прилад або пристрій для розпилювання, розсіювання якої-небудь рідини чи порошку.
Пронизували повітря струмені води в розпилювачах над газонами... (Н. Рибак);
Парову інгаляцію можна застосувати і без спеціальних розпилювачів (з наук.-попул. літ.).
РОЗПИ́ЛЮВАЧ², а, ч.
Той, хто розпилює що-небудь; фахівець із розпилювання (див. розпи́лювання²).
Училище готує розпилювачів, обдиральників та гранувальників алмазів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпилювач — розпи́лювач 1 іменник чоловічого роду, істота робітник розпи́лювач 2 іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
- розпилювач — I -а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. II -а, ч. Той, хто розпилює що-небудь; фахівець із розпилювання (див. розпилювання II) чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпилювач — (людина) розпорошувач, порошник, (вона) порошниця, (прилад) порошнявка, сікавка, див. пульверизатор, спринклер Словник чужослів Павло Штепа
- розпилювач — РОЗПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. Пронизували повітря струмені води в розпилювачах над газонами… (Рибак, Час.., 1960, 512); Парову інгаляцію можна застосувати і без спеціальних розпилювачів (Наука.. Словник української мови в 11 томах