1. Словник української мови в 11 томах

розпилювач

РОЗПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку.

Пронизували повітря струмені води в розпилювачах над газонами… (Рибак, Час.., 1960, 512);

Парову інгаляцію можна застосувати і без спеціальних розпилювачів (Наука.., 3, 1960, 45).

РОЗПИ́ЛЮВАЧ³, а, ч. Той, хто розпилює що-небудь; фахівець з розпилювання ( див. розпи́лювання²) чогось.

Училище готує розпилювачів, обдиральників та гранувальників алмазів (Веч. Київ, 6.VІІІ 1974, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпилювач — розпи́лювач 1 іменник чоловічого роду, істота робітник розпи́лювач 2 іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
  2. розпилювач — I -а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. II -а, ч. Той, хто розпилює що-небудь; фахівець із розпилювання (див. розпилювання II) чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпилювач — (людина) розпорошувач, порошник, (вона) порошниця, (прилад) порошнявка, сікавка, див. пульверизатор, спринклер Словник чужослів Павло Штепа
  4. розпилювач — РОЗПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч. Прилад або пристрій для розпилювання, розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. Пронизували повітря струмені води в розпилювачах над газонами... (Н. Рибак); Парову інгаляцію можна застосувати і без спеціальних розпилювачів (з наук. Словник української мови у 20 томах