Орфографічний словник української мови

розпилювач

розпи́лювач 1

іменник чоловічого роду, істота

робітник

розпи́лювач 2

іменник чоловічого роду

прилад

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпилювач — I -а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. II -а, ч. Той, хто розпилює що-небудь; фахівець із розпилювання (див. розпилювання II) чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпилювач — (людина) розпорошувач, порошник, (вона) порошниця, (прилад) порошнявка, сікавка, див. пульверизатор, спринклер  Словник чужослів Павло Штепа
  3. розпилювач — РОЗПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч. Прилад або пристрій для розпилювання, розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. Пронизували повітря струмені води в розпилювачах над газонами... (Н. Рибак); Парову інгаляцію можна застосувати і без спеціальних розпилювачів (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  4. розпилювач — РОЗПИ́ЛЮВАЧ¹, а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку. Пронизували повітря струмені води в розпилювачах над газонами… (Рибак, Час.., 1960, 512); Парову інгаляцію можна застосувати і без спеціальних розпилювачів (Наука..  Словник української мови в 11 томах