розпиляти
РОЗПИЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і РОЗПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., що.
Розсіювати, розносити що-небудь у повітрі найдрібнішими частинками, пилом.
З “великої скрині” Мотрю обдає .. дивний мішаний запах часу .. і речей, що колись жили, сміялись і розпилювали пахощі довкола себе... (Ірина Вільде);
Гербіциди розпилюють з садових або ранцевих обприскувачів (з наук. літ.);
Дядько діставав совок борошна й сипав йому в торбину, боячись розпилити хоч одну порошинку (І. Микитенко).
РОЗПИЛЯ́ТИ² див. розпи́лювати².
Словник української мови (СУМ-20)