розпирання

РОЗПИРА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розпира́ти.

У хворого [на хронічний гастрит] порушується нормальний апетит, людина відчуває важкість у шлунку, живіт здутий (розпирання), болить під грудьми (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. розпирання — розпира́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпирання — -я, с. Дія за знач. розпирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпирання — РОЗПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпира́ти. У хворого [на хронічний гастрит] порушується нормальний апетит, людина відчуває важкість у шлунку, живіт здутий (розпирання), болить під грудьми (Наука.., 8, 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах