розпирання

РОЗПИРА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розпира́ти.

У хворого [на хронічний гастрит] порушується нормальний апетит, людина відчуває важкість у шлунку, живіт здутий (розпирання), болить під грудьми (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпирання — розпира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розпирання — -я, с. Дія за знач. розпирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпирання — РОЗПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпира́ти. У хворого [на хронічний гастрит] порушується нормальний апетит, людина відчуває важкість у шлунку, живіт здутий (розпирання), болить під грудьми (Наука.., 8, 1959, 27). Словник української мови в 11 томах