розпирання
РОЗПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпира́ти.
У хворого [на хронічний гастрит] порушується нормальний апетит, людина відчуває важкість у шлунку, живіт здутий (розпирання), болить під грудьми (Наука.., 8, 1959, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпирання — розпира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розпирання — -я, с. Дія за знач. розпирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпирання — РОЗПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпира́ти. У хворого [на хронічний гастрит] порушується нормальний апетит, людина відчуває важкість у шлунку, живіт здутий (розпирання), болить під грудьми (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах