розписувати
РОЗПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., кого, що.
1. що. Виписувати, переписувати окремо частини якого-небудь тексту, твору з певною метою.
[Хуса:] Ти вже мені розписуєш закони? (Леся Українка);
Костін перечекав, доки затихне свисток, і продовжував: – Так, так, вам дають цілком точні дані, а вже ваша справа розписати їх на дошку (В. Собко).
2. кого, що. Розподіляти кого-, що-небудь певним чином, роблячи про це запис.
Все військо зараз розписали По різним [різних] сотням [сотнях], по полкам [полках] (І. Котляревський);
// на кого, між ким, розм. Ділити що-небудь між кимсь, складаючи про це відповідний письмовий документ.
Женить батько наймолодшого сина та розписує при тій нагоді своє господарство на всі діти [всіх дітей] (Л. Мартович);
Коли закурилось за німцями, Тодосько розписав хитро маєтки між жонатих і нежонатих дітей (П. Козланюк).
3. кого, що. Реєструвати шлюб.
Розписали шлюб.
4. що. Наносити на що-небудь малюнки, узори; покривати розписом (у 2 знач.).
На весну аж з-за границі приїхав маляр його [палац] розписувати, убирати (Панас Мирний);
Він розписував церкви і вмів малювати (П. Панч);
Найбільше розписували будівлі на Придністров'ї. Розписом займались переважно дівчата й молоді жінки (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Осінь пензлем невидимим В небі розписала вітражі (М. Рильський);
// також кого, перен., розм. Бити, залишаючи на тілі сліди ударів.
Віддав [Оленчук] сина в червоне військо і біляки, вдершись у Строганівку, вважали за потрібне розписати [йому] спину (О. Гончар).
5. кого, що, перен., розм. Розповідати про кого-, що-небудь, описувати когось, щось надто докладно, пишномовно, з перебільшенням.
Безрукий ставився до молодого інженера якось надто протекторально, а сьогодні особливо розписував Всеволодові здібності (О. Копиленко);
Розгулялись наші дівчата; розписали козака, як на папері: які й очі, які й брови (П. Куліш);
[Хоменко:] Нахвалилася [Тетяна Іванівна] кореспондентові, а він і розписав. Знаєш, не кажи гоп, поки не перескочиш (З. Мороз);
// кого. Характеризувати певним чином; виставляти когось у певному вигляді.
Марина так розписувала їй свого чоловіка, що Христі здавалося, от-от двері розчиняться і ввійде він у хату, світячи своїми божевільними очима (Панас Мирний);
// що. Малювати що-небудь у своїй уяві.
[Кость:] Дорогою привабні собі плани розписую: поступлю в ковалі, куплю мальований кисет для махорки, гармонію куплю (С. Васильченко).
6. що, діал. Письмово повідомляти, оголошувати про що-небудь.
Громада, бачите, завзялася та й вибрала до ради самих противників дідича. Староста розписав другі вибори (Л. Мартович);
Восени уряд розписав вибори до сейму й сенату (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)