розписувати

РОЗПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., кого, що.

1. що. Виписувати, переписувати окремо частини якого-небудь тексту, твору з певною метою.

[Хуса:] Ти вже мені розписуєш закони? (Леся Українка);

Костін перечекав, доки затихне свисток, і продовжував: – Так, так, вам дають цілком точні дані, а вже ваша справа розписати їх на дошку (В. Собко).

2. кого, що. Розподіляти кого-, що-небудь певним чином, роблячи про це запис.

Все військо зараз розписали По різним [різних] сотням [сотнях], по полкам [полках] (І. Котляревський);

// на кого, між ким, розм. Ділити що-небудь між кимсь, складаючи про це відповідний письмовий документ.

Женить батько наймолодшого сина та розписує при тій нагоді своє господарство на всі діти [всіх дітей] (Л. Мартович);

Коли закурилось за німцями, Тодосько розписав хитро маєтки між жонатих і нежонатих дітей (П. Козланюк).

3. кого, що. Реєструвати шлюб.

Розписали шлюб.

4. що. Наносити на що-небудь малюнки, узори; покривати розписом (у 2 знач.).

На весну аж з-за границі приїхав маляр його [палац] розписувати, убирати (Панас Мирний);

Він розписував церкви і вмів малювати (П. Панч);

Найбільше розписували будівлі на Придністров'ї. Розписом займались переважно дівчата й молоді жінки (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Осінь пензлем невидимим В небі розписала вітражі (М. Рильський);

// також кого, перен., розм. Бити, залишаючи на тілі сліди ударів.

Віддав [Оленчук] сина в червоне військо і біляки, вдершись у Строганівку, вважали за потрібне розписати [йому] спину (О. Гончар).

5. кого, що, перен., розм. Розповідати про кого-, що-небудь, описувати когось, щось надто докладно, пишномовно, з перебільшенням.

Безрукий ставився до молодого інженера якось надто протекторально, а сьогодні особливо розписував Всеволодові здібності (О. Копиленко);

Розгулялись наші дівчата; розписали козака, як на папері: які й очі, які й брови (П. Куліш);

[Хоменко:] Нахвалилася [Тетяна Іванівна] кореспондентові, а він і розписав. Знаєш, не кажи гоп, поки не перескочиш (З. Мороз);

// кого. Характеризувати певним чином; виставляти когось у певному вигляді.

Марина так розписувала їй свого чоловіка, що Христі здавалося, от-от двері розчиняться і ввійде він у хату, світячи своїми божевільними очима (Панас Мирний);

// що. Малювати що-небудь у своїй уяві.

[Кость:] Дорогою привабні собі плани розписую: поступлю в ковалі, куплю мальований кисет для махорки, гармонію куплю (С. Васильченко).

6. що, діал. Письмово повідомляти, оголошувати про що-небудь.

Громада, бачите, завзялася та й вибрала до ради самих противників дідича. Староста розписав другі вибори (Л. Мартович);

Восени уряд розписав вибори до сейму й сенату (П. Козланюк).