розповивати

РОЗПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВИ́ТИ, розпов'ю́, розпов'є́ш і розпови́ю, розпови́єш, док., кого, що.

Звільняти від пелюшок (дитину); розмотувати пелюшки (на дитині).

Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала (Т. Шевченко);

Її розповили: купатися – це добре (Я. Качура);

У воду постелила [Марта]білу лахманину, розповила Оксанку .. і понесла дочку до ванночки (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. розповивати — розповива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розповивати — -аю, -аєш, недок., розповити, розпов'ю, розпов'єш і розповию, розповиєш, док., перех. Звільняти від пелюшок (дитину); розмотувати пелюшки (на дитині).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розповивати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. розповивати — РОЗПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВИ́ТИ, розпов’ю́, розпов’є́ш і розпови́ю, розпови́єш, док., перех. Звільняти від пелюшок (дитину); розмотувати пелюшки (на дитині). Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала (Шевч.  Словник української мови в 11 томах