розповсюджувати
РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОВСЮ́ДИТИ, джу, диш, док., що.
1. Роздавати, передавати, продавати і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення і т. ін.; поширювати.
– Та хто його не знав... Синаш Архипа Коломойцева... – Той, що лотерейні квитки розповсюджував? (О. Гончар);
– Негайно ж треба цю золоту книгу розповсюдити серед молоді! (П. Колесник);
В мене трохи було залишилось листівок, то я уже всі розповсюдила між людьми (С. Чорнобривець);
Всеукраїнське об'єднання солідарності трудівників (ВОСТ) розповсюдило документи, в яких висловлюється ставлення до референдуму (з газ.).
2. Доводити до відома багатьох, поширювати серед багатьох (певні ідеї, погляди, чутки і т. ін.).
– Ви, панове ідеалісти, справді неначе черці [ченці]. Того вам не можна робити, а .. те треба ширити і розповсюджувати, хоч би воно було й не до смаку (Г. Хоткевич).
3. Розносити в різні боки, сторони на велику відстань.
– Зараз будемо вивчати, як бур'яни розповсюджують своє насіння (О. Донченко);
// Переносити, передавати (хвороби, епідемію і т. ін.).
[Ніна:] Як видно, білі миші не розповсюджують висипного тифу (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)