Орфографічний словник української мови

розповсюджувати

розповсю́джувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розповсюджувати — Ширити, поширювати, зст. розпросторювати; (насіння) розносити, (заразу — ще) переносити, передавати.  Словник синонімів Караванського
  2. розповсюджувати — -ую, -уєш, недок., розповсюдити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Роздавати, передавати, продавати і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення і т. ін.; поширювати. 2》 Доводити до відома багатьох, поширювати серед багатьох (певні ідеї, погляди, чутки і...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розповсюджувати — РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОВСЮ́ДИТИ, джу, диш, док., що. 1. Роздавати, передавати, продавати і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення і т. ін.; поширювати. – Та хто його не знав... Синаш Архипа Коломойцева...  Словник української мови у 20 томах
  4. розповсюджувати — ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  5. розповсюджувати — Розповсю́джувати, -джую, -джуєш; розповсю́дити, -сю́джу, -сю́диш; -повсю́дь, -повсю́дьте і розповсю́днювати, -днюю, -днюєш; розповсю́днити, -сю́дню, -дниш; -сю́дни, -сю́дніть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розповсюджувати — РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОВСЮ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Роздавати, передавати, продавати і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення і т.ін.; поширювати.  Словник української мови в 11 томах