Словник української мови у 20 томах

розповідачка

РОЗПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж.

Жін. до розпові́да́ч.

В моїй схвильованості було і захоплення розповіддю, і глибока пошана до розповідачки – однолітки, подруги (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розповідачка — розпові́да́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. розповідачка — -и. Жін. до розповідач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розповідачка — РОЗПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж. Жін. до розпові́да́ч. В моїй схвильованості було і захоплення розповіддю, і глибока пошана до розповідачки — однолітки, подруги (Смолич, VI, 1959, 127).  Словник української мови в 11 томах