Словник української мови у 20 томах

розполовинювати

РОЗПОЛОВИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., що, розм.

Розрубати, розбити пополам.

Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (І. Муратов).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розполовинювати — розполови́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розполовинювати — див. різати  Словник синонімів Вусика