розполовинювати
РОЗПОЛОВИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., що, розм.
Розрубати, розбити пополам.
Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗПОЛОВИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., що, розм.
Розрубати, розбити пополам.
Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)