розпорошувати
РОЗПОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОРОШИ́ТИ, рошу́, ро́шиш, док., що.
1. Перетворювати на пил, порох.
Відсутність снігу та значні морози розпорошили верхній шар ґрунту (з наук. літ.).
2. Розсіювати сильним струменем (рідину, порошок).
Конверторники .. заводу одержали форсунки для установок, що розпорошують рідину (з газ.);
Тупа віра в силу мінеральних добрив. Сип їх на поля, з літаків розпорошуй, внось у рядки відрами, мішками. Нерозумно (з газ.).
3. Роздробивши, розподіливши на маленькі частки, розташовувати в різних місцях, відокремлювати одне від одного.
Ревком вирішив не. розпорошувати укомплектованої бойової одиниці (Ю. Смолич);
– Таку бригаду розпорошувати? Найпередовішу в цеху? (І. Муратов);
Спробу окремих держпідприємств ставати цілком на шлях незалежності від загальних господарських планів треба всемірно присікати, щоб не розпорошити державні ресурси (з публіц. літ.);
// перен. Розсіювати увагу, енергію, зусилля і т. ін., направляючи одночасно на різні об'єкти.
Чан був завантажений за сорок секунд. Після цього робота мала стати легкою: не треба ж розпорошувати увагу між годинником і тим, що робиться в чані... (Ю. Шовкопляс);
Кожна дрібниця, яку доводиться поборювати, набуває значення повноцінного психічного акту, що відтягає й розпорошує увагу (В. Підмогильний);
Жодних різких емоцій, емоції відволікають, розпорошують увагу й силу (В. Дрозд);
Всі ці райпостачі, РТП і т. д. не поліпшують організацію сільськогосподарського виробництва, а навпаки – погіршують, розпорошують зусилля й засоби в матеріально-технічному забезпеченні (з газ.);
// перен. Розвіювати сум, гнітючі думки і т. ін.
Хрестини сина .. не здолали розважити засмученого Семена, не розпорошили його гірких думок, його гризоти... (М. Коцюбинський);
Він зберіг їх [юнацькі мрії] у серці, не розпорошив (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)