розпорядливість
РОЗПОРЯ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. розпоря́дливий.
Сьогодні особливо розписував [Безрукий] Всеволодові здібності, працездатність, уміння керувати роботою, розпорядливість і розум (О. Копиленко);
Збирання [урожаю] стало відповідальним екзаменом на хліборобську зрілість, розпорядливість господарників (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)