розпорядливість
РОЗПОРЯ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. розпоря́дливий.
Сьогодні особливо розписував [Безрукий] Всеволодові здібності, працездатність, уміння керувати роботою, розпорядливість і розум (Коп., Вибр., 1948, 35).
Словник української мови (СУМ-11)