розпорядниця

РОЗПОРЯ́ДНИЦЯ, і, ж.

Жін. до розпоря́дник.

– Баличка не завозили? А печіночки? Або зважте ковбаски, тільки щоб не жирна. – Скільки врізав, дядю? – потіпуючи іржавим оселедцем, поцікавилася розпорядниця асортиментного мінімуму (із журн.).

Значення в інших словниках

1. розпорядниця — розпоря́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розпорядниця — -і. Жін. до розпорядник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпорядниця — РОЗПОРЯ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпоря́дник.  Словник української мови в 11 томах