1. Словник української мови у 20 томах

розпорядниця

РОЗПОРЯ́ДНИЦЯ, і, ж.

Жін. до розпоря́дник.

– Баличка не завозили? А печіночки? Або зважте ковбаски, тільки щоб не жирна. – Скільки врізав, дядю? – потіпуючи іржавим оселедцем, поцікавилася розпорядниця асортиментного мінімуму (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорядниця — розпоря́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розпорядниця — -і. Жін. до розпорядник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпорядниця — РОЗПОРЯ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпоря́дник. Словник української мови в 11 томах