Словник української мови у 20 томах

розпочатий

РОЗПОЧА́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розпоча́ти.

Чаруйте піснею, дівчата! Ми завтра знову підем в бій. Та пісня, вами розпочата, Звучатиме в душі моїй (Л. Дмитерко);

Малюнок був ледь розпочатий. .. А вже край неба висвітлився, мов сповіщаючи ще сонний світ, що йде ясне світило й розпочинається грядущий день (Василь Шевчук);

// у знач. прикм.

Запаленими від безсоння очима подивився [гетьман] на вікна, потім на розпочатий лист (Іван Ле);

// розпоча́то, безос. пред.

Цю роботу тільки розпочато (В. Еллан-Блакитний);

Нову п'ятирічку добре розпочато (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розпочатий — розпоча́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розпочатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпочати. || розпочато, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпочатий — Розпо́ча́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпочатий — РОЗПОЧА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпоча́ти. Чаруйте піснею, дівчата! Ми завтра знову підем в бій. Та пісня, вами розпочата, Звучатиме в душі моїй (Дмит., Вірші..  Словник української мови в 11 томах