розпочатий
РОЗПОЧА́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розпоча́ти.
Чаруйте піснею, дівчата! Ми завтра знову підем в бій. Та пісня, вами розпочата, Звучатиме в душі моїй (Л. Дмитерко);
Малюнок був ледь розпочатий. .. А вже край неба висвітлився, мов сповіщаючи ще сонний світ, що йде ясне світило й розпочинається грядущий день (Василь Шевчук);
// у знач. прикм.
Запаленими від безсоння очима подивився [гетьман] на вікна, потім на розпочатий лист (Іван Ле);
// розпоча́то, безос. пред.
Цю роботу тільки розпочато (В. Еллан-Блакитний);
Нову п'ятирічку добре розпочато (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)